«Зелена Садиба»  Атманаю   ласкаво   вітає   гостей

 Початок вересня в цьому році видався теплим і лагідним, тому ще багато  відпочивальників можна  було зустріти в нашому селі.  Саме у цей час відвідали нашу  « Зелену Садибу»  гості  з  Полтави,  Києва і Запоріжжя.  Вони були здивовані  і вражені натхненням і патріотизмом атманайців.  Наш новий знайомий  полтавчанин записав у книзі відгуків : «… Не тільки гарматами виборюється наша країна, а й такими добрими  і вкрай важливими діями,  які я побачив у атманайських ентузіастів…»      

Наш край,  наше село заселене вихідцями із різних куточків України і це знайшло своє відображення у головній експозиції садиби. Мої земляки щедро поділилися частинкою домашнього начинення,  яке представило у « Світлиці» розмаїття традицій і звичаїв нашого народу.  Тут скриня з Буковини, колиска і рядно з Хмельниччини, ікона і прялка ( коловороток) з Чернігівщини, глеки й макітри з Донбасу, вишиванка з Франківщини.  Енергетика тепла, добра  зачаровує всіх  і  вся навколо.  Генний код кожного українця зворушує  в  його  душі  спогади  і  надихає  на добрі справи.  Перебуваючи на території нашої сільської ради, керівники району О.Є.Правосуд і Ю.В. Шило не оминули « Зеленої Садиби».  Тільки –но завітавши до світлиці ,Олександр Євгенійович   сказав: « Як гарно, так і хочеться присісти на цій лавці  і  зупинити мить  на згадку!»  Цікаво, але  факт, усі  хто  був  у світлиці  говорили  однаково,  та й думали, я впевнена, теж однаково. Робили фото на згадку, таким чином повертаючись у  самі витоки і початки нашого буття. Всі без виключення  уважно слухали про історію створення « Зеленої Садиби» і  про роботу майстер- класів під час літніх канікул. Всі захоплювалися  благодійною працею вчителів – волонтерів. Запитували  про плани на майбутнє.   Олександр Євгенійович  і Юрій Володимирович  і з  дивуванням  милувались   майстерно виконаним виробам з  соломи,  іграшками  з полімерної глини, плетеними  фенічками,   дерев’яними  магнітами,  чудовими    квітками –застібками  прикрас  для дівчаток,  різноманітними  виробами  з паперу,  пластиліну і солоного тіста, які створили рученята найменших вихованців.  Гості   зупинились   біля   в’язаних  іграшок  амігурумі. З  посмішкою на обличчі  переглядали  казкових героїв,  які   навіть дорослих і серйозних чоловіків  вмить  повертають  у  спогади  власного  дитинства. Із цікавістю вислухали мою  розповідь  про інклюзивні методи  навчання,  які  наші вчителі- волонтери  використовували на заняттях  із  дітьми,  про виховні заходи, спортивні  розваги  і  дозвілля  дітей  влітку. Обговорили  і  стратегічний  план для атманайців – це облаштування пляжу,  який  вкрай  потребує  необхідних  побутових  речей. Сподіваюсь,  що  Атманай буде перлиною сільського зеленого туризму. Невеликий куточок  дозвілля  і  розваг  атманайців  відвідало  чимало гостей  - заходьте й ви,  усі  бажаючі.  Будемо раді  знайомству  і  зустрічі  з  вами!

                                                                                                           Галина Карабут

                                             « Слово трудівника» № 75 (7415),  1 жовтня 2016 рік