Хліб всьому голова!!!
З давних давен українці з повагою відносилися до праці хлібороба. Найважча і найкорисніша справа людства - вирощування зернових. Атманай розташований на півдні України, в так званій зоні рискованого землеробства. Всю весну і початок літа ми поглядаємо в небо, стежимо за прогнозом погоди, чекаючи дощику, але стійка, тепла, суха погода трималася довго. У ячміня навіть не вистачило сил викинути колосок, озимина трохи краще себе почувала...
На сьогодні запланували відзначити і подякувати землі та працьовитим людям за щедрість, доброту і достаток.Та ось той дощ якого так довго чекали, прийшов!!! Вніс свої корективи в заплановану програму, але ми не образилися!!!
Вклоняюсь низько праці хлібороба,
За урожай, за хліб отой святий, Що він ростить і робить першу спробу, Щоб хліб сіяв - неначе золотий. Він Бога просить, щоб завжди в морози, Засіяли сніги кругом поля, А влітку не минали поле грози, Щоби вродила матінка земля. Зустріти хочу в полі, біля хліба, Ту душу рідну, до якої звик, Слова запам’ятав я свого діда: Цінуєш хліб – продовжиш роду вік!
З давних давен українці з повагою відносилися до праці хлібороба. Найважча і найкорисніша справа людства - вирощування зернових. Атманай розташований на півдні України, в так званій зоні рискованого землеробства. Всю весну і початок літа ми поглядаємо в небо, стежимо за прогнозом погоди, чекаючи дощику, але стійка, тепла, суха погода трималася довго. У ячміня навіть не вистачило сил викинути колосок, озимина трохи краще себе почувала...
На сьогодні запланували відзначити і подякувати землі та працьовитим людям за щедрість, доброту і достаток.Та ось той дощ якого так довго чекали, прийшов!!! Вніс свої корективи в заплановану програму, але ми не образилися!!!
Вклоняюсь низько праці хлібороба,
За урожай, за хліб отой святий, Що він ростить і робить першу спробу, Щоб хліб сіяв - неначе золотий. Він Бога просить, щоб завжди в морози, Засіяли сніги кругом поля, А влітку не минали поле грози, Щоби вродила матінка земля. Зустріти хочу в полі, біля хліба, Ту душу рідну, до якої звик, Слова запам’ятав я свого діда: Цінуєш хліб – продовжиш роду вік!
( В.Назарус)