Розмірений поступ життя,
Чекає село, тебе. ДА! Без обману!
Не дай йому кануть у забуття.
Усіх нас практично зростило село.
Ми в космосі, шахті, в полях, на воді...
Підтримай його, хоч як важко тобі не було,
Село оживе, з любов'ю заплатить тобі!
Діток, твоїх приголубить,
Що в "Інтернетах" сидять у містах,
Онуків також серцем полюбить,
і пригорнить тебе із слізьми на очах...
Тут, у степах дала крила ,тобі, твоя мати
Ти в Атманаї зростав,
В обіймах його, ти навчився літати.
Тут, тільки тут на крило ,ти ставав!
Де Ви синочки? Де милі дочки?
Чекає розтерзаний степ...
І кожну весну одягає віночок,
Щоб тільки з любов'ю зустріти тебе...
Уліта Іванівна Гороховська
вчитель Атманайської ЗОШ І-ІІІст.,
майстер - волонтер проекту " Фестиваль АРКА МИРУ"
Немає коментарів:
Дописати коментар