1 жовтня   - день людей похилого віку

Сріблом усіяне волосся, золотом переплетені роки,  низький уклін вам, дорогі  односельці. Тепла, добра, уваги і любові прийміть від нас, як заклик до життя.  Разом  із головою ветеранів праці Атманайської сільської ради Корх П.М.  вчителі – волонтери  організували для людей похилого віку майстер- класи в Зеленій Садибі Атманаю.   В запрошенні на свято, ми радили нашим пенсіонерам мати при собі окуляри і гарний настрій. Вони  як завжди є пунктуальні  і  дисципліновані.   Швидко вибрали собі заняття із запропонованих майстер- класів  і долучилися до роботи.   Коли були молодими, за роботою, домашнім господарством, сімейними справами не вистачало часу  на відпочинок і рукоділля.  «Дороге наше старше покоління, відпочиньте, ви на це заслуговуєте!» - це був заклик  групи  вчителів, які залюбки відклавши свої власні справи радилися і ділилися досвідом  Хейд Менду. Найбільше бажаючих було навчитися у Н.М.Чубарової, виробляти для своїх онучок  гарних   квітів – застібок  та прикрас для  волосся.  Овод Є.П. з бажанням  взялася   до вишивки Рушника Миру.  До неї долучилась   «нова» мешканка Атманаю, переселенка  з  с.Пєскі Донецької області  Л.І.Чернова.  Наші  гості –ветеранки  швидко познайомилися,  домовилися  допомогти   і  навіть  взяли  «домашнє завдання»,   по черзі  вишити  по  рядку – орнаменту   Рушника Миру. Ветеран праці  Ревіка Р.Ф. забажала навчитися плести корзинки із паперових трубочок, а  ось  на  майстер – клас  з  в’язання  іграшок амігурумі  крім  жінок  завітав  чоловік .  « Дуже цікаві  і  яскраві  іграшки, але мабуть  я не зможу вправно працювати гачком» - із правдивістю  і щирістю  стверджував О. Керн.   Майстриня  С.С. Шостак підбадьорила «учня»  і  подарувала  йому  на  згадку  в’язаного  котика. Подружжя Керн ( Лідія Михайлівна і Олександр Йосифович),  Корх ( Антоніна Іванівна і Петро Миколайович)  цікавилися, займалися у різних майстринь і з повагою поставилися  до нашої виховної   роботи.  Ветерани праці  Протасова А.П.,  Дмитренко Л.Г., Лавиш Л.І  отримали  заряд енергії, уроки  рукоділля  і гарний настрій.          Ветеран праці, наш помічник  П.К.Матвієць  зробив власноруч  і  подарував  Зеленій Садибі  дерев’яний рубель  і  праник.                                                                                                                                        Стратегічний план для атманайців – облаштування  пляжу  і  розвиток села.  Ветерани підтримали  нашу ідею,  17 жовтня^*  висадити алею  садженців  акації, тополі, айланту ( китайської пальми), бузку .  Старше і молоде  покоління   Атманаю  залишать гарну пам'ять  і приклад  любові  до природи  і рідного села. Тому звертаюсь до мешканців району, приєднатися  до  зеленої  акції  Атманаю!!!

                                                                                                       Галина Карабут 

                                                                           вчитель Атманайської ЗОШ І-ІІІст.                                  

                                     Цікаві    хвилини    шкільних     перерв

Затишно  і  людно   на перервах в шкільні й бібліотеці  Атманайської ЗОШ І-ІІІст  Якимівського району. Діти залюбки знайомляться  із новими героями   відомих нам з дитинства книжок. Час змінюється,  нині в наше життя    увірвалась епоха новітніх цифрових технологій,  та  діти  завжди залишаються дітьми.  Вони сьогодні  такі ж   романтики і мандрівники, фантазери  і  бешкетники, якими колись були і ми.   І той , хто з дитинства  полюбив   читати  книжки , буде  ввічливою і порядною людиною  по  життю.  Наш  бібліотекар Шостак Світлана Сергіївна майже 40 років працює  у школі.  Вона   любить свою роботу і дітей , з особливою повагою  відноситься до книг  і читачів.  То ж і вигадує для школярів різноманітні виховні заходи.

  Два роки поспіль   книжковий фонд нашої бібліотеки поповнюється  новими  художніми книгами, які подарував   дітям нашої  школи народний  депутат С.В. Валентиров. Навколо стелажу із викладеними подарунками у бібліотеці  завжди тіснява. Дехто використовує шкільну перерву, щоб  прочитати , дізнатися про  пригоди  «героїв», а дехто просто погортати  і переглянути книжкові малюнки. Це перші кроки, які дитина робить і тягнеться до читацького хисту.

 30 вересня в Україні відзначається  день бібліотекаря. Дивлячись  на постійну наповнюваність  шкільної  бібліотеки і старання   Світлани Сергіївни  , можемо із впевненістю стверджувати, що її справа  ( принаймні в Атманаї)   буде крокувати  вперед.

                                                                                                    Галина Карабут

                                                                        вчитель Атманайської ЗОШ І-ІІІст

                          «Зелена Садиба»  Атманаю   ласкаво   вітає   гостей

 Початок вересня в цьому році видався теплим і лагідним, тому ще багато  відпочивальників можна  було зустріти в нашому селі.  Саме у цей час відвідали нашу  « Зелену Садибу»  гості  з  Полтави,  Києва і Запоріжжя.  Вони були здивовані  і вражені натхненням і патріотизмом атманайців.  Наш новий знайомий  полтавчанин записав у книзі відгуків : «… Не тільки гарматами виборюється наша країна, а й такими добрими  і вкрай важливими діями,  які я побачив у атманайських ентузіастів…»      

Наш край,  наше село заселене вихідцями із різних куточків України і це знайшло своє відображення у головній експозиції садиби. Мої земляки щедро поділилися частинкою домашнього начинення,  яке представило у « Світлиці» розмаїття традицій і звичаїв нашого народу.  Тут скриня з Буковини, колиска і рядно з Хмельниччини, ікона і прялка ( коловороток) з Чернігівщини, глеки й макітри з Донбасу, вишиванка з Франківщини.  Енергетика тепла, добра  зачаровує всіх  і  вся навколо.  Генний код кожного українця зворушує  в  його  душі  спогади  і  надихає  на добрі справи.  Перебуваючи на території нашої сільської ради, керівники району О.Є.Правосуд і Ю.В. Шило не оминули « Зеленої Садиби».  Тільки –но завітавши до світлиці ,Олександр Євгенійович   сказав: « Як гарно, так і хочеться присісти на цій лавці  і  зупинити мить  на згадку!»  Цікаво, але  факт, усі  хто  був  у світлиці  говорили  однаково,  та й думали, я впевнена, теж однаково. Робили фото на згадку, таким чином повертаючись у  самі витоки і початки нашого буття. Всі без виключення  уважно слухали про історію створення « Зеленої Садиби» і  про роботу майстер- класів під час літніх канікул. Всі захоплювалися  благодійною працею вчителів – волонтерів. Запитували  про плани на майбутнє.   Олександр Євгенійович  і Юрій Володимирович  і з  дивуванням  милувались   майстерно виконаним виробам з  соломи,  іграшками  з полімерної глини, плетеними  фенічками,   дерев’яними  магнітами,  чудовими    квітками –застібками  прикрас  для дівчаток,  різноманітними  виробами  з паперу,  пластиліну і солоного тіста, які створили рученята найменших вихованців.  Гості   зупинились   біля   в’язаних  іграшок  амігурумі. З  посмішкою на обличчі  переглядали  казкових героїв,  які   навіть дорослих і серйозних чоловіків  вмить  повертають  у  спогади  власного  дитинства. Із цікавістю вислухали мою  розповідь  про інклюзивні методи  навчання,  які  наші вчителі- волонтери  використовували на заняттях  із  дітьми,  про виховні заходи, спортивні  розваги  і  дозвілля  дітей  влітку. Обговорили  і  стратегічний  план для атманайців – це облаштування пляжу,  який  вкрай  потребує  необхідних  побутових  речей. Сподіваюсь,  що  Атманай буде перлиною сільського зеленого туризму. Невеликий куточок  дозвілля  і  розваг  атманайців  відвідало  чимало гостей  - заходьте й ви,  усі  бажаючі.  Будемо раді  знайомству  і  зустрічі  з  вами!

                                                                                                           Галина Карабут

                                             « Слово трудівника» № 75 (7415),  1 жовтня 2016 рік